Яке походження слова "навзаєм", і як правильно його вживати?

  • У відповідь на привітання зі святом чи побажання здоров'я завжди говорю взаємно (або дякую, взаємно).

    Останнім часом дуже рідко чую у відповідь взаємно, натомість вживають варіант навзаєм. Це слово є милозвучним, але абсолютно новим для мене.

    Яке походження слова навзаєм? Чи є воно коректним/правильним/рекомендованим у розмові? Чи була якась подія, яка стала каталізатором частішого використання цього слова останнім часом?

  • Словник української мови позначає слово навзаєм як діалектне. Наголос на другому складі.

    НАВЗА́ЄМ, присл., діал. Взаємно. Знов регіт розлігся, знов жарти навзаєм (Леонід Первомайський, II, 1958, 318); Зустрічаючись, іноки цілують навзаєм руки (Павло Загребельний, Диво, 1968, 255).

    Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 29.

    Дійсно, останнім часом вживається частіше, аніж взаємно. Напевне, щоб уникати можливих аналогій з російським взаимно (пересторога щодо калькування). А також, мабуть, тому, що співзвучно з іншими прислівниками, яких є багато, що починаються з на-: навмисне, наперекір, напоказ, навпочіпки, нашвидку, навколішки тощо.

License under CC-BY-SA with attribution


Content dated before 6/26/2020 9:53 AM